У ЄС — із російськими солдатами? Чи створять Україна і Молдова новий прецедент у Європі

У ЄС — із російськими солдатами? Чи створять Україна і Молдова новий прецедент у Європі

Україна та Молдова продовжують свій шлях до ЄС. Фото: пресслужба президента України

Молдова та Україна з різною швидкістю рухалися у напрямку Європи усі 33 роки після розпаду СРСР та здобуття незалежностей. Але ніколи не були такі близькі до вступу до ЄС, як зараз. Каталізатором, як не парадоксально, послужила російська агресія проти України, яка мала на меті захоплення та утримання країни від «догляду на Захід». У Молдові таким «якорем» вже понад 30 років служить Придністров’я — регіон під контролем та впливом Росії.

Чи зуміють Молдова та Україна за підтримки ЄС створити новий прецедент у Європі? І чи перестане бути європейське майбутнє двох країн заручником конфліктів, створених та підживлюваних Москвою?

За 20 років жодна країна з конфліктом «на борту» не стала повноправним членом ЄС. Останнім таким кейсом був Кіпр. Але на острові приєднання до ЄС не допомогло вирішити територіальну проблему. Після цього у Брюсселі майже два десятиліття говорили як мантру: повторювати кіпрський прецедент більше не будуть.

Все змінилося після початку повномасштабної війни Росії проти України. Вже в березні 2022 року Україна та Молдова подали заявки на вступ до ЄС, у найкоротші терміни того ж літа набули статусу кандидатів у ЄС, а в грудні 2023 року розпочали переговори про вступ, і планують завершити все до 2030 року.

Логіка проста. У Брюсселі зрозуміли, що блокуючи прийняття Молдови та України через територіальні проблеми — по суті заохочують практику Москви щодо створення та підживлення таких конфліктів, які використовуються як важелі утримання країн під контролем Росії.

Понад 30 років Молдова та Україна, як і Грузія, були «заручниками» Росії. Чи вийде у Брюсселя, а також у самих Молдови та України позбавити Москву важелів тиску і створити новий прецедент у Європі — включити до ЄС країни, які Москва вважає зоною свого впливу та інтересів?

Молдова: новий Кіпр?

Чи зможе Молдова вступити до ЄС із непідконтрольним Придністров’ям? Це одне з головних питань молдавської євроінтеграції. Очільник євродипломатії Жозеп Боррель та ексглава молдавського МЗС Ніку Попеску кажуть, що так, зможе. Але не всі цей оптимізм поділяють.

Євроінтеграція та реінтеграція країни — два найважливіші національні проєкти Молдови протягом останніх десятиліть. Ці два процеси очевидно тісно пов’язані між собою, хоч і не завжди йшли «пліч-о-пліч», а скоріше навпаки.

Саме провал врегулювання придністровського питання за російського посередництва на початку нульових сприяв розвороту Молдови на Захід та початку євроінтеграційних процесів.

Тепер же, коли країна отримала чітку європейську перспективу, невирішеність придністровської проблеми, навпаки, загрожує стати однією з найскладніших перешкод на шляху вступу до Європейського Союзу. Чи все ж таки ні?

Під час саміту Євроспільноти в молдавській Бульбоаці в червні 2023 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель зробив сенсаційну заяву про те, що Молдова може вступити до ЄС і з невирішеним територіальним конфліктом — як Кіпр.

Зараз Молдова має на меті вступити до ЄС до 2030 року. Багато європейських політиків і чиновників називають цей термін реалістичним. Але це — не більше, ніж орієнтир. Реальні терміни вступу до ЄС залежить від двох речей. По-перше, як швидко Молдова впорається з технічним домашнім завданням і упорядкує своє законодавство, і підчистить систему юстиції. По-друге, чи буде в ЄС політична воля прийняти до свого складу Молдову та Україну.

На цей процес дуже вплине і перебіг війни в Україні, і політична ситуація в країнах ЄС. Ні наявність непідконтрольного регіону, ні чужої армії на власній території не вписуються в Копенгагенські критерії членства в ЄС. Для того, щоб прийняти країну з такими «але», потрібна політична воля всіх членів союзу.

У ЄС — із російськими солдатами? Чи створять Україна і Молдова новий прецедент у Європі

Невирішене питання з Придністров’ям створює для Молдови проблеми на шляху до ЄС. Фото: NewsMaker

Тому колишній віцепрем’єр із реінтеграції Молдови Олександр Фленкя вважає, що задивлятися на приклад Кіпру не варто. За його словами, вирішення конфлікту — важливий обов’язок держави щодо власних громадян. І до моменту вступу цієї проблеми існувати не повинно.

Головним питанням залишається наявність на території російських солдатів. Як їх вивести з регіону в нинішніх умовах — поки що нікому не зрозуміло. При цьому якщо в Україні продовжиться війна — Придністров’я залишатиметься загрозою безпеці.

За аналогією з Кіпром Молдова навряд чи вступить до ЄС, не спробувавши вирішити придністровську проблему. Звичайно, за допомогою того ж таки Євросоюзу, США та України.

Але поки що невідомо, як і в яких умовах це станеться — під час війни в Україні чи після її закінчення. Невідомо й те, чи увінчається ця спроба успіхом, чи зазнає невдачі, як у випадку Кіпру.

Гарантувати, що Молдову точно візьмуть до ЄС, якщо план врегулювання провалиться, як на Кіпрі, навряд чи хтось візьметься. Але спробувати врегулювати конфлікт, розпочати переговори і виробити життєздатний план врегулювання, швидше за все, Кишиневу доведеться. І не лише задля вступу до ЄС.

Докладніше про це читайте у великому матеріалі NewsMaker «Молдова — новий Кіпр?»

Україна: воля до Європи

Офіційну заявку на членство в Європейському Союзі Україна подала 28 лютого 2022 року через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. А вже за чотири місяці ЄС надав Україні статус кандидата і видав сім рекомендацій для виконання.

Здається, ніби з початком повномасштабного вторгнення РФ двері Євросоюзу для України відчинилися ширше, ніж за всі попередні вісім років гібридної війни, коли інтенсивність бойових дій була нижчою, а площа окупованої території — менша. Парадоксально вийшло, що Кремль, який не хотів відпускати Україну зі своєї сфери впливу, лише прискорив процес її євроінтеграції.

Експерти вважають, що до лютого 2022 року європейські лідери віддавали перевагу щодо Путіна політиці умиротворення і різких рухів у бік зближення з Україною здійснювати не хотіли. Але повномасштабна війна змінила все, і такий підхід виявився помилковим. А Україна показала себе, як держава, яка не просто готова дати відсіч агресору, а й заодно продовжувати рух назустріч Євросоюзу.

Зараз близько 20% території України окуповано Росією. Проте переговори про членство в ЄС тривають, а європейські лідери повторюють: місце України в Євросоюзі.

Дедалі більше людей у Брюсселі та європейських столицях розуміють: агресивна війна РФ не повинна заважати вступу України до ЄС. Це ще й сигнал Москві: якщо там вважають, що окупація якихось українських територій зашкодить доступу України до Європейського Союзу, то вони помиляються.

У ЄС — із російськими солдатами? Чи створять Україна і Молдова новий прецедент у Європі

Повномасштабна російська агресія не завадила європейським прагненням України. Фото: Донецька ОВА

Головне питання — це сама Україна, її воля та готовність провести необхідні реформи та продовжити переговорний процес.

Український уряд наголошує: Україна стане членом Євросоюзу у межах своїх суверенних територій. А європейські чиновники вважають, що завдання ЄС — надавати Україні військову, політичну та фінансову підтримку для того, щоб війна з Росією закінчилася перемогою та справедливим миром. І це важливо не лише для України, а й для безпеки у всій Європі.

Наразі Україна перебуває у процесі переговорів. Після цього Єврокомісія має зробити висновок, що переговори завершилися успішно і Україна відповідає всім критеріям. Далі має бути ухвалено рішення про підписання Угоди про вступ до Євросоюзу.

І останнє — це позитивне голосування парламентів держав-членів ЄС. Крім того, сама Україна має підтвердити свою готовність вступити до Європейського Союзу, як варіант — може бути проведений референдум. Європейські лідери та експерти називають ті самі терміни: Україна і Молдова можуть стати членами ЄС до 2030 року.

Детальніше про це читайте у великому матеріалі «Новин Донбасу»
«Незважаючи на війну, Україна стала ближчою до вступу до ЄС»

Матеріал підготовлений за підтримки Медіамережі

В рамках Медіамережі над проєктом працювали: Катерина Ковальчук, Новини Донбасу; Євген Чебан, Євген Шолар NewsMaker; Світлана Козлова, Медіамережа

Новини України