Треба дещо прояснити. Бо багато хто критично мислити відмовляється.То я розкладу все по полицях для особливо "обдарованих". Артем Задорожний, військовослужбовець ЗСУ, сторінка ФБ.1. Російська мова є моєю рідною мовою. Я вільно нею володію, читаю, пишу, розмовляю, думаю.
2. Українська мова — мова моїх предків. Нею я так само вільно пишу, читаю, розмовляю.
3. Я вивчив українську, приїхавши в Україну. До цього 100% моєї освіти складала російська.
4. Я принципово відмовляюсь від російської на користь української.
Бо:
— це природньо в державі, якою є Україна;
— неприродньо послуговуватись мовою агресора. Ба більше, нести її в маси, намагатись надавати їй якогось статусу, захищати, просувати її в будь-який спосіб;
5. Це мій вибір. Поважайте його. Якщо я звертаюсь до вас українською, я не хочу чути російську. Якщо я пишу пости українською, я не хочу бачити російську. Я НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ ЇЇ ЗНАТИ. Бо думка, що хтось зобов'язаний в Україні знати якусь мову, окрім української — це імперіалізм в чистому вигляді.
Ви маєте право знати хоч сто мов.
Це ваше право.
Але вважати, що хтось зобов'язаний знати ті ж мови, та ще й обов'язково із вами спілкуватися однією з них — це зверхність.
Натомість, якщо хтось говорить українською в Україні і ви хочете діалогу, то ви зобов'язані переходити на українську. В іншому випадку — шукайте перекладача.
6. Практика. Я не зазіхаю на ваше право спілкуватись будь-якою мовою між собою. Я не робив, не роблю і не збираюсь робити зауваження та забороняти вам це робити між собою, самим із собою, із Богом і т. п.
Це ваше право на вашу мову.
Але до мене не треба звертатись російською.
Я вас не зрозумію.
Вас це дратуватиме? Ви — імперець.
Я не зобов'язаний знати Пушкіна в оригіналі.
Якщо ви вважаєте, що перекладати іноземні твори українською — дико бо ви "і так всьо панімаєтє", ви — імперець.
Російська мова — іноземна мова в Україні.
Не рідна, не друга офіційна. Іноземна.
Якщо ви — українець. Плекайте це. В іншому випадку ви — росіянин.
Слава Україні!
