Минулого тижня керівниця НСЗУ Наталія Гусак приїхала до нашої області з перевіркою. У пріоритеті були ті медичні заклади, з яких надійшло найбільше скарг від пацієнтів. Зокрема, де приймають пологи і де надають допомогу при гострих інсультах та інфарктах.
— Торік ми закупили медичні послуги на 4,6 млрд гривень за договорами із закладами у Рівненській області, цього року сума договорів складає понад 5 млрд. Ми — не просто закупівельники послуг. Коли отримали функцію моніторингу, взялися перевіряти надану допомогу. Є фактичний моніторинг, а є автоматичний, коли завдяки електронній системі ми бачимо, що в конкретному закладі щось не так, — каже Наталія Гусак.
Пацієнти — з гострим інсультом, а вагітні — «засиділися»?
НСЗУ звернула увагу на Рокитнівську багатопрофільну лікарню. У ній протягом січня-березня надали допомогу 24 пацієнтам з гострим мозковим інсультом, однак спеціальні засоби для розчинення згустків крові не використовували.
— У них створено всі умови, є КТ, відповідний контракт, «швидка» привозить. Але було нуль застосувань тромболітичної терапії — а це те, що дає можливість врятувати людину, одразу покращити якість її життя. Тобто 10 тромболітичних засобів у них постійно в залишку і не використовуються. Це «побачив» автоматичний моніторинг.
Також не задоволені пологовим будинком Рівного, бо зафіксовано найбільшу в Україні кількість «необгрунтованих медичних записів» про добове перебування вагітних перед пологами — таких було 414 за перший квартал 2024-го. В обласному перинатальному центрі виявили ту ж проблему, але тут записів було 58.
— Щоб отримати більше коштів від НСЗУ, вони жінок на ще одну добу до пологів або після пологів залишали у себе в стаціонарі. Здавалося б, ну що тут такого? Але ці кошти могли піти на інші потреби — ту ж реабілітацію військових, на забезпечення інших лікарень, — додає Наталія Гусак.
За словами Наталії Гусак, найчастіше пацієнти скаржилися на п’ять закладів області: обласну клінічну лікарню, Рівненську центральну міську лікарню, обласний діагностичний центр, Березнівську центральну міську лікарню та Гощанську багатопрофільну лікарню:
— В цьому році до нас надійшло 14 скарг: дві з них на центральну міську лікарню, ще дві на діагностичний центр — зокрема, триває службове розслідування, бо лікар сказав пацієнту, що необхідно пройти денний стаціонар, і одразу направив у приватний центр отримати крапельницю за понад тисячу гривень. Є також три скарги на обласну клінічну лікарню. А в обласному протипухлинному центрі пацієнтка поскаржилася, що її змусили купувати маску для проходження радіології — кошти їй були повернуто. Тому не бійтеся, а подавайте скарги — особливо, якщо з вас вимагають гроші!
Грошей вистачає — і на ліки, і на зарплати медикам
— Фінансове становище більшості лікарень Рівненщини задовільне. Ми бачимо, що поступово зростають заробітні плати. Якщо в керівника закладу в січні середня заробітна плата 36,2 тис. грн., то у травні — вже понад 45 тис. грн. Так само в лікарів було 19,9 тис. грн., то у травні — 23 тисячі. Достатньо багато отримують медичного обладнання від держави, є благодійна допомога, вкладають місцеві бюджети на розвиток закладів. Все це можна подивитися на нашому ресурсі, — вважає Наталія Гусак.
Лікарні «проштрафилися», а що далі? У Нацслужбі запевняють, що не налаштовані саме карати медичні заклади.
Мета моніторингу, запевняє Наталія Гусак, вказати на помилки, щоби їх виправили, а розірвання договорів є уже крайнім заходом:
— Якщо я просто розірву договір, легше від цього не буде, бо якась кількість пацієнтів залишиться без медичної допомоги. У нас були зустрічі за закритими дверима з пацієнтами. Люди показували лікарські засоби, дякували, що все безкоштовно. Але бувають ситуації, що мене дивують (я зараз не кажу про Рівненщину), коли кажуть: «поки що все безоплатно, але ми не знаємо, що буде при виписці». При виписці так само має бути. Був випадок, що родичі пацієнта прийшли подякувати, бо не могли повірити, що лікування отримано безоплатно — хоч і не одразу, а коли називали чарівне слово «НСЗУ» керівнику.
Послуги, на які укладено договори з НСЗУ, мають бути безкоштовними для пацієнта. Але окрема частина медичної спільноти якось дивно на це реагує — що це популізм такий. Та я ж бачу фінансове становище лікарень і розумію, що витрати насправді покриваються. Була дивна ситуація в одному із столичних онкоцентрів: коштів вистачає на все, а скарг надходить найбільше. Провели опитування пацієнтів: десь за КТ, за окремі аналізи, за госпіталізацію брали гроші… Мені керівники онкоцентрів кажуть, що то неправда, що все безоплатно. А я запропонувала: хто готовий з вас двадцятьох записати зі мною відео і ми гарантуємо, що все безоплатно? Погодилося лише троє — і то: «а давайте уточнимо, що саме безоплатно».
Що робити, якщо вимагають гроші за безкоштовні медикаменти чи не влаштовує робота лікаря?
Якщо пацієнт вважає, що його права порушено, можна звернутися зі скаргою до НСЗУ. Зробити це можна кількома способами: через електронну форму на сайті Нацслужби у розділі «Громадянам». Можна подзвонити за безкоштовним номером 16–77, чи надіслати офіційний лист на електронну пошту [email protected] або за адресою проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073. Також є варіант звернутися на особистому прийомі громадян в НСЗУ.
Голова Національної служби здоровʼя України Наталія Гусак запевнила, що кожну скаргу розглядають:
— Мене часто питають: а що дає скарга? Чим більше скаржаться на лікарню, тим швидше НСЗУ приїде туди з моніторингом. Буває, повертаємо пацієнтам кошти, які у них взяли в медичному закладі. Десь недотримуються стандартів протоколів або показують лише на папері життєво необхідне обладнання, якого насправді немає — і воно нікого не врятує. Торік ми виявили три таких заклади, коли йшлося про виходжування недоношених діток: два у Києві, один — у Дніпрі. Це не просто означає, що заклад обдурив НСЗУ, це означало, що новонароджені не мали шансу отримати повну допомогу. Тому три заклади залишилися без договору, один ми розірвали, а два самі попросилися, переказали назад 99 млн. гривень… Цього року у нас 63 планових моніторинги, паралельно проводимо позапланові.
Але перший контакт, до кого ви маєте іти зі скаргою — це керівник закладу. Він у тому найбільше зацікавлений, щоб проблема була вирішена, бо є стороною підписаного договору. Якщо не вирішується там, тоді уже звертайтеся до нас. Надавайте підтверджувальні документи, чеки, аудіо чи відеозаписи — це нам допоможе працювати. Це ринок медичних послуг, не кожна скарга містить реальну інформацію, можуть і конкуренти це використовувати. У певних випадках ми вертаємо кошти пацієнту, звертаємося до правоохоронних органів, якщо є підстава. Тому, пацієнти, не бійтеся відстоювати свої права.
Олена РАКС.
