Життєстійкість у кожному з нас: як у луцькому центрі Fox House допомагають покращити ментальне здоров’я
У Луцьку діє Центр життєстійкості Fox House, який став важливою опорою для місцевої громади в ці непрості часи. Головна місія центру – розвивати навички життєстійкості мешканців, допомагаючи їм ефективно справлятися зі стресом та складними життєвими ситуаціями.
Центр відкритий для всіх, хто потребує підтримки: від родин військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб до людей з інвалідністю та тих, хто просто шукає психологічної допомоги.
Особливу увагу фахівці центру приділяють професіям з підвищеним ризиком емоційного вигорання, таким як соціальні працівники та правоохоронці.
Завдяки співпраці з благодійними фондами та громадськими організаціями, Fox House розширює свій вплив, надаючи допомогу не лише мешканцям Луцька, а й жителям інших громад та областей. Центр дотримується принципу відкритості, не відмовляючи нікому, хто звертається за допомогою.
***
Центр життєстійкості Fox House створили на базі інклюзивно-корекційного центру для дітей. До центру часто зверталися діти з проблемами в розвитку, де фахівці займалися корекцією розвитку і введенням дітей в загальноосвітній простір.
«До нас почали звертатися дуже багато ВПО з дітьми, які опинилися в скруті. Додалася додаткова проблема – проблема війни. Потрібно було щось вирішувати. Так у нас з’явилися фахівці для роботи з людьми, які отримали травмуючий досвід», – розповідає директорка центру Ольга Шваліковська.
Ольга Шваліковська
До центру почали звертатися за допомогою сім’ї загиблих воїнів, діти яких мають розлади розвитку мовлення. Їм усім надавали фахову допомогу, однак труднощі сім’ї стали глибшими і їх не можна було вирішити лише за допомогою корекції.
«І тому ми почали шукати варіанти, що б нам допомогло вирішити цю проблему. Подали заявку на конкурс створення центру життєстійкості в Луцьку. Виграли його і вже в травні відкрилися», – пригадує Ольга.
Центри життєстійкості – це пріоритетний проєкт Міністерства соціальної політики України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» першої леді Олени Зеленської.
Він співпрацює з різними організаціями, як допомагають вирішувати проблеми та запити. Бувають випадки, що фахівці не можуть вирішити проблему, але знають, куди направити людину, аби там їй допомогли. До прикладу, центри працевлаштування або юридичні послуги.
Проєкт наразі пілотний і працюватиме до кінця 2024 року. Чи буде він існувати надалі на постійній основі, залежить від Міністерства соціальної політики та виділення на нього коштів.
Директорка центру каже, що команда фахівців постійно працює над тим, аби залучити додаткові джерела фінансування, аби все ж надалі мати змогу надавати послуги.
«Наразі ми співпрацюємо з ЮНІСЕФ, благодійним фондом «Рокада Волинь». Вони дуже зацікавлені в розвитку життєстійкості та ментальному здоров’ї українців. Проте фінансову сторону важко спрогнозувати, бо вона нестабільна і швидко змінюється. Тож вчимося, напрацьовуємо досвід», – каже Ольга.
БФ «Рокада Волинь» в гостях у центру життєстійкості
У базі центру уже зареєструвалися понад 300 людей. Усіх порахувати складно, бо є люди, які не хочуть вказувати свої дані, а залишатись анонімним клієнтом, вказавши лише свій запит. Частина людей приходить на групові заняття. Якщо врахувати і їх, запити від різних організацій, які звертаються, аби отримати послуги центру, клієнтів назбирається понад 500.
Центр співпрацює з департаментом соціальної політики Луцької міської ради, Волинським територіальним центром соціальної допомоги. Зокрема у сфері надання фахової допомоги задля запобігання емоційному вигоранню. З патрульною поліцією Волинської області, центром протидії насилля, реабілітаційним центром для дітей з інвалідністю, де надають фахову підтримку і батькам, і персоналу.
«Співпрацюємо і з реабілітаційним центром ДРУЦКРДІ «Пролісок». Спільно організовуємо відновлення і реабілітацію працівників з емоційним вигоранням. Нещодавно вивчали запити офіцерів служби освітньої безпеки, які працюватимуть у школах. Говорили, як ми можемо їм допомогти», – розповідає керівниця корекційного відділу Олена Базенко.
Центру дуже допомагає Волинська обласна державна адміністрація. Забезпечують в разі потреби транспортом, у випадку, коли, наприклад, потрібно відвезти дітей до табору. Активно підтримує і департамент соціальної політики Луцької міської ради, саме звідти є чимало запитів від людей.
Реалібітаційна зустріч з колективом ДРУЦКРДІ «Пролісок»
«Коли ми розпочали працювати, то не думали, що наші послуги будуть настільки затребуваними. До нас почали звертатися дуже багато людей, просити про допомогу. Різні організації розпочали пропонувати співпрацю. Такі, як благодійний фонд «Рокада», до прикладу. Ми усі, як справжні українці, почали відбудовувати нашу державу», – каже Олена.
Круглий стіл фахівців соціальної роботи Центру життєстійкості з інспекторами відділу «Служба освітньої безпеки»
У центрі навчають, як віднайти сили, щоб жити
Для того, аби скористатися послугами центру, потрібно прийти особисто або зателефонувати. Інформацію про послуги можна отримати й в департаменті соціальної політики Луцької міської ради, звідки часто і направляють людей. Допомогти можуть і соцмережі, де теж можна записати на зустріч або активність.
Вік людей, які звертаються до центру, різний – від підліткового до пенсійного. Молодь все ж переважає, адже більше користуються соцмережами й відслідковують діяльність центру.
«Часто молодь звертається до нас, аби записатися на консультацію до психолога. Дізнаються про нас як за рекомендаціями, так і за допомогою «сарафанного радіо», адже Луцьк – місто, де інформація поширюється швидко», – каже Олена.
Тренінг для підлітків «Моя сила»
Запитів на роботу з психологом дуже багато, тому часто людей об’єднують в груповій терапії. Фахівчині центру кажуть, що в групі людина краще освоюється. Терапевтична група налічує від 8 до 15 людей.
«Під час роботи у групах, які працюють над тим, аби запобігти емоційному вигоранню, колектив не тільки вчиться допомагати собі, а й напрацьовує дієві механізми допомоги людям, які до них звертаються із подібними запитами, аби мати інструменти, щоб зібрати себе «до купи», – розповідає Олена Базенко.
Якщо ж потрібна індивідуальна робота з психотерапевтом, перенаправляють до інших фахівців. Адже в центрі надають першу допомогу, допомагають визначити проблему і шляхи її вирішення.
Популярним є і групи, тематикою яких є матриця народження. На думку психоаналітиків, народження – це перша травма, яку переживає дитина, і вона настільки сильна, що робить вплив на все подальше життя. Існує відома теорія популярного американського психолога Станіслава Грофа про те, що процес народження тісно пов’язаний з формуванням нашого характеру, а отже і всієї подальшої долі.
У центрі відбуваються і групові навчання з тактичної медицини. Фахівчині кажуть, що подивитися ролик, чи картинки, як і де правильно натиснути, чи перебинтувати – це не те саме, що спробувати зробити це самому.
Групи на різноманітну тематику збираються в центрі щодня. Допомагають волонтери й партнерські організації.
Психологічна трансформаційна гра «Жіноче коло» під час арткафе
Фахівці центру постійно навчаються і відвідують різноманітні тренінги. Зараз дуже актуальна робота з військовослужбовцями, ветеранами, дружинами загиблих. З цим групами потрібен окремий підхід, інший набір навичок.
«Здебільшого навчання для наших спеціалістів пропонує Міністерство соціальної політики, проте часто ми знаходимо його й самотужки. Інколи навчання навіть від міжнародних фахівців, які мали подібний досвід», – пояснює Ольга Шваліковська.
Фахівці Центу життєстійкості беруть участь в навчанні на тему: «Теорія та практика невизначеної втрати»
У центрі можна отримати як індивідуальні консультації, так і долучитися до групових занять. Напрямки групових занять різноманітні.
«Нещодавно, наприклад наша психологиня Оксана Литвиненко працювала зі слабочуючими. Ми отримали запит на сурдопереклад. Під час спілкування пізнавали емоції. Слабочуючі люди сприймають світ по-іншому. Це був цікавий досвід і для нас. Що це були за люди? Члени Волинської обласної організації «Українського товариства глухих», – розповідає фахівчиня.
Заняття психологині Оксани Литвиненко для членів Луцької ТО УТОГ «Важливі навички в періоди стресу»
Індивідуальна робота передбачає роботу з психологом, працівником соціальної роботи, інформування, консультування.
«Своєрідний кейс-менеджмент. До нас приходить людина. Ми вивчаємо її запит. Складаємо дорожню карту, аналізуємо життєву ситуацію. Це дає нам розуміння, яких послуг потребує найбільше і відповідно, рухаємося в тому напрямку», – розповідає директорка центру.
Бувають випадки, коли людина приходить і лише декларує проблему, описує ситуацію, але не знає, що з нею робити. У центрі є менеджер, який допоможе визначити корінь проблеми, проконсультувати. Тоді з’являється розуміння з чим можна працювати і куди направити людину.
«Інколи до нас звертаються з подібними проблемами й ми організовуємо для таких людей групову роботу. Часто ми бачимо, які в людини проблеми під час групових занять. Наприклад, книжкового клубу. Обговорюємо книгу і тут людина розкривається. До психотерапії вона ще не готова, але в групі хтось може мати схожий досвід і ним поділитися», – зазначає фахівчиня.
У центрі кажуть, що навіть проговорення, розуміння, що в людини є проблема і що вона з нею не наодинці, що є люди, які пройшли цей шлях, уже дуже допомагає.
Така підтримка для людей дає хороший ресурс, результати. Людина усвідомлює, що вже пройшла певний шлях, що їй може допомогти людина, яка мала подібний досвід.
Тренінгове заняття «Мрії.Цілі.Результат»
Запити, з якими звертаються до центру, різні, на їхню тематику дуже впливає війна. Звертаються і ветерани, вдови загиблих військовослужбовців, і навіть ті, хто зараз на фронті. Усім цим людям потрібно навчитися справлятися з емоціями, щоб щодня екологічно їх проживати. Мати розуміння, як вони можуть справлятися зі стресом, тривогою, аби мати сили для того, щоб жити.
Центр життєстійкості у співпраці з патронатною службою 93-тя ОМБр Холодний Яр надали професійну допомогу та емоційну підтримку дітям і мамам, які втратили своїх чоловіків та війні
Терапевтичні прогулянки Луцьком як шлях до нового дому
Тетяна Жулковська опікується з внутрішньо переміщеними людьми. Так би мовити, «вливає» їх в міське життя Луцька. Працює над тим, аби ті, хто сюди переїхав, познайомилися з містом і полюбили його. Вона має за спиною 15-річний досвід роботи гідом в Україні.
«Ми ходимо на терапевтичні екскурсії щотижня. Я отримую велике задоволення, спілкуючись з цим людьми, вони чудові. Ми разом вивчаємо історію міста, дізнаємося щось нове, багато розмовляємо. Заходимо в місцеві кафе. Тобто вони не відкладають життя на потім, а живуть тут і зараз! Як тільки закінчується одна екскурсія, вони просять другу, третю», – ділиться фахівчиня.
Терапевтичні прогулянки організовують спільно з волинським представництвом ініціативи «Місце надії України», яка опікується жінками ВПО.
«Луцьк люблю, знаю. Ми гуляємо такими не туристичними шляхами, а там, де ходять самі лучани, де вони їдять, у кафешки, які вони полюбляють відвідувати. Усе це заради того, аби відчути себе місцевими жительками», – розповідає Тетяна.
Терапевтичні бесіди — прогулянки «Луцькі замальовки»
Фахівчиня каже, що до центру також приходять люди, які переїхали зі сходу у 2014-2015 роках, але бояться жити на новому місці наповну, повноцінно. Їх стримує страх, що вони далеко від дому, контакти з друзями й родичами часто обірвані. З собою вони мали лише невеличку валізку, куди змушені були помістити все, що вдалося нажити там, тепер в іншому житті.
«Я відчуваю своїм покликанням інтегрувати їх в наш культурний простір, волинську і поліську ментальність, підтримати їх, аби вони знали, що ми їм раді, надамо допомогу. Адже у нас так само дуже багато було різних релігійних громад, етнічних груп, які сюди приїжджали, вливалися, приносили щось своє», – каже Тетяна.
Терапевтична прогулянка-бесіда з жінками, які переїхали в Луцьк з прифронтових областей
Це дуже надихає, що є такі історії, і десь вони повторюються, і вони можуть себе віднайти тут, в Луцьку, в місті.
Нещодавно переміщена Щастинська міська військова адміністрація (Луганська область) та ГО «Fox House» уклали Меморандум про співпрацю. Вони теж хочуть відкрити центр життєстійкості у себе вдома, коли повернуться. Наразі набираються досвіду в Луцьку. У межах такої співпраці також планують проводити екскурсії, аби познайомитися з містом.
Підписання меморандуму з Щастинською міською військовою адміністрацією, та ГО «Fox House»
Книги, що змінюють: спільне читання і терапія для душі
У центрі життєстійкості працює і книжковий клуб. Його учасники збираються, аби обговорити книги на різну тематику. Одну з таких зустрічей, до прикладу, присвятили обговоренню книг, «які змінили мене».
«Це моє дітище. Дуже люблю читати й ось зародилася ідея поділитися цією ініціативою з іншими людьми. Під час обговорень прочитаних книг ми ділимося, що кожен знайшов у них особливого, чому обрали їх для себе. Це дуже цікаво, бо хтось читає художні книжки, хтось класику, хтось нон-фікшн. Кожен учасник приходить зі своєю, і ти збагачуєшся», – ділиться Олена Базенко.
Книжковий клуб
Вона планує зробити такі зустрічі більш українськими. Досліджувати саме українських авторів, порівнювати емоції описані у їхніх творах з сьогоденням.
«Ми усі з часом приходимо до цих глибин, основ, щоб заново відбудувати свої стіни, любити своє, пишатися цими надбаннями. Цікаво було б дослідити й українську автентичну кухню, знайти рецепти. Зараз ось придбала тритомник української міфології. Надзвичайно цікаво! Ми добре знайомі з античною міфологією, наприклад, яку вивчали ще в школі. А от про українську знаємо мало, на рівні Перуна, Сварога», – каже фахівчиня.
Олена додає, що центр життєстійкості спонукає розвиватися та вміти проживати свої емоції як тих, хто звертається за допомогою, так і самих працівників.
«Плануємо зробити зустріч присвячену і волинським авторам. Аби обговорити їхню творчість і тим самим дізнатися особливості місцевого колориту. Ще досить цікава тема – особисте життя українських письменників. Як вони жили, любили й кому присвячували свої твори. Взяти хоча б Коцюбинського, Стуса», – натхненно розповідає Олена.
Як літній табір талантів, творчості та дружби підтримує метальне здоров’я дітей
Клієнтками центру життєстійкості часто є жінки, які мають дітей. На час, коли мами відвідують активності, дітей потрібно чимось зайняти. Так виникала ідея розподілити дітей на вікові групи й організувати двотижневий табір.
Ідею реалізували спільно з благодійним фондом «Відкриті двері», які й прийняли дітей на таборування у своїй локації за містом.
«Упродовж двох тижнів діти розкрили свої таланти, розвинули творчі здібності, отримали масу задоволення від спілкування, вчилися дружити та жити в соціумі. Програма досить насичена – майстер-класи, тренінги, водні змагання, театральні імпровізації, музичні заняття, демонстрація мультфільмів в кінотеатрі табору – усе це для наших діток», – розповідає Ольга Шваліковська.
Розважальну дитячу програму створили як учасники благодійного фонду, так і самі працівники центру. Допомагали й волонтери.
«Спочатку ми планували, що учасниками табору стануть десять дітей. Тоді додалося ще п’ять. Наші клієнти почали дізнаватися про цю ініціативу і просили взяти ще їхніх дітей. Так їх стало 23, а поїхали на таборування 26! Як от їм можна відмовити», – пригадує Ольга.
А ще команда Центру життєстійкості долучилась до наймасштабнішого благодійного фестивалю «Амбасадор Дитинства», який нещодавно відбувся у Луцькому замку.
Команда Центру життєстійкості під час благодійного фестивалю «Амбасадор Дитинства»
Спільно працювали на майстер-класах з плетіння браслетів, патріотичної символіки, бісеру, створення власних виробів з термомозаїки. Діти усе робили власноруч, наповнюючи це своєю енергетикою та сенсом. Творили з душею та любовʼю.
«Намагаюся максимально закрити потреби моїх дівчат», – переселенка з Херсона про співпрацю з Fox House
Марина Бородіна переїхала до Луцька з Херсона. Саме тут вона вирішила допомагати ставати на ноги та інтегрувати жінок-ВПО, які зараз живуть на Волині. Свою місію реалізовує будучи регіональною координаторкою проєкту «Місце надії України».
Марина Бородіна
«Під час проведення груп психологічної підтримки я познайомилася з жінкою, у якої двоє дітей. Вона просила допомогти знайти спеціаліста для своїх дітей, тому що у них були дуже сильні головні болі на фоні психосоматики. Фізично діти здорові. На той момент ми працювали лише з дорослими. За допомогою активного пошуку ми з’ясували, що дітям можуть надати допомогу в центрі життєстійкості. Так ми познайомилися з Олею Шваліковською і розпочалася наша співпраця», – розповідає Марина.
Учасниці проєкту «Місце надії України» під час екскурсії в селі Колодяжне
Завдяки колаборації вдається закривати ще більше потреб та запитів. Адже фахівці та фахівчині центру працюють в тому числі з категорією жінок, які постраждали від війни.
«Ольга дуже допомогла мені здобути досвід у сфері організації та координації, адже у мене було його небагато. Одразу виникла ідея провести для наших учасниць знайомство з Луцьком. Для тих, хто нещодавно переїхав і не знає міста. Уже провели три терапевтичні екскурсії. Мої дівчата дуже задоволені», – каже Марина Бородіна.
Терапевтичні бесіди — прогулянки містом «Луцькі замальовки» для учасниць проєкту «Місце надії України»
Співпрацю поглиблюють і на індивідуальному рівні, беручи в роботу окремі кейси.
«До мене нещодавно звернулася жінка з-поміж ВПО, яка проживає на Волині вже понад два роки. Але вона відчуває себе тут як у бульбашці мильній. У неї померла мама і це лише поглибило її стресовий стан. Ми запропонували їй відвідувати психологічні групи, займаємося її працевлаштуванням. З індивідуальною психотерапією для цієї жінки нам допомагає центр», – ділиться Марина.
Організації співпрацюють і в форматі терапевтичних бесід – арткафе. Такі заходи відвідують жінки, які переїхали до Луцька із прифронтових зон. Під час бесіди говорили про час і часову перспективу, про те, що нас тримає в минулому та окриляє в майбутньому, про те, як жити сьогоднішнім, як складати плани та їх реалізовувати. А завершили спілкування арттерапевтичною технікою «нейрографіка».
Учасниці проєкту «Місце надії України» демонструють результати арт -терапевтичної техніки «нейрографіка»
***
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
