Відкритий сонцеві і грозам,
Вітрам із чотирьох боків,
Лежить натруджений чорнозем —
Крута земля моїх батьків.
Тут пізнавав, як вічний подив,
Життя, його солону суть,
Тут виростав я з родоводу,
Як стебла з кореня ростуть.
…
І в поле батько мій виходить,
Несе невигаслу любов.
Іще чорнозем наш зародить
За чесний піт, за чесну кров!
Мені не соромно признаться,
Що я землі цієї син,
Де всюди праця, праця, праця —
Вершина людської краси.
Лише тому, хто землю зрадив,
Душею змолоду осліп,
Не дано звідать трудну радість:
Чорнозем родить білий хліб.
Микола Братан, український поет, письменник з Херсонщини
Світлина — Група компаній "Агрейн"