З огляду на сьогоднішні проблеми в діяльності Національної служби здоров’я України (НСЗУ), доручення їй контролю за новоствореною структурою, яка замінить МСЕК, викликає значні сумніви. Як показали приклади з невикористаними 16 мільярдами гривень на лікування та реабілітацію в 2023 році, НСЗУ не продемонструвала здатності ефективно керувати навіть поточними програмами в системі охорони здоров'я. Під керівництвом Наталії Гусак, організація зіткнулася з очевидними труднощами у контролі за використанням коштів і забезпеченні якості медичних послуг.
Однією з ключових проблем є відсутність належного контролю та моніторингу з боку НСЗУ за закладами охорони здоров'я, що фінансуються за державні кошти. Якщо додати до цього неефективну систему управління та бюрократичні затримки, якими сьогодні відзначається робота служби, можна припустити, що передача контролю над новою системою визначення інвалідності в такій же бюрократизованій структурі навряд чи принесе очікувані позитивні результати.
Ще одним критичним аспектом є відсутність професійної компетенції та управлінського досвіду в команді НСЗУ. Це особливо важливо у випадку реформування таких складних і чутливих систем, як МСЕК. Створення прозорого і справедливого процесу для визначення інвалідності вимагає не тільки технічної модернізації, а й глибокого розуміння медичних і соціальних потреб людей, що зіштовхнулися з фізичними та психологічними травмами.
Якщо НСЗУ не може забезпечити ефективний контроль за програмами лікування і реабілітації, важко уявити, що вона зможе належним чином управляти новоствореною системою визначення інвалідності. Без глибоких реформ у самій НСЗУ, які передбачатимуть зміни в керівництві, підходах до роботи та запровадження реальних механізмів контролю, доручення їй цієї функції може лише посилити наявні проблеми.
Отже, передача контролю над новою системою інвалідності НСЗУ без кардинальних змін у самому органі, швидше за все, не буде ефективною.
Неефективна робота Національної служби здоров’я України (НСЗУ) викликає дедалі більше занепокоєння серед експертів, медиків та громадськості. Одним із найбільш тривожних сигналів стало повернення до бюджету 16 мільярдів гривень у 2023 році — коштів, які мали бути використані на лікування та реабілітацію громадян, зокрема військовослужбовців та поранених в умовах війни. Ця ситуація стала наочним прикладом того, як неефективне управління та відсутність професійних навичок у керівництва можуть поставити під загрозу здоров'я нації та стабільність суспільства.
На чолі НСЗУ вже тривалий час залишається Наталія Гусак, яка продовжує займати посаду керівника, попри системні провали в адмініструванні коштів і контролі за якістю надання медичних послуг. Неефективність її управління призвела до того, що кошти, виділені на охорону здоров'я, не були використані, а це відбувається в умовах війни, коли потреба в лікуванні та реабілітації поранених військових і постраждалих цивільних є надзвичайно гострою.
Відсутність контролю та управління
Ключовою проблемою стало те, що заклади охорони здоров'я, які отримують фінансування від НСЗУ, не мають належного контролю. Якість надання медичних послуг залишається на низькому рівні, що призводить до неповного чи неякісного лікування пацієнтів. Відсутність професійної компетенції та реального контролю з боку керівництва НСЗУ створює ситуацію, коли гроші просто не використовуються або використовуються неефективно.
Це викликає особливу тривогу в умовах війни. Якість медичних послуг безпосередньо впливає на здоров'я військових і їхнє повернення до служби. Поранені бійці не отримують належного лікування і реабілітації, що призводить до зниження їхньої бойової готовності та можливості повернутися на фронт. Невикористані 16 мільярдів гривень – це не просто цифра. Це зірвані можливості для лікування, реабілітації та порятунку життів, які могли б бути використані для поліпшення медичних послуг.
Невігластво та відсутність професійної освіти
Основною причиною такої ситуації є управлінське невігластво та відсутність… профільної медичної освіти у керівництва НСЗУ. Адміністратори, які не мають необхідних знань та навичок для управління складною системою охорони здоров'я, ведуть медичну реформу до фіаско. Незважаючи на великі можливості, що надавалися реформою, відсутність належного управління та планування робить її неефективною і вразливою до корупційних ризиків та бюрократичних затримок.
Якщо ситуація не зміниться, Україна може опинитися перед серйозною демографічною кризою. Відсутність доступу до якісних медичних послуг призведе до зростання смертності, збільшення інвалідності серед поранених військових і цивільних, а також загального погіршення стану здоров'я нації. У військовий час це ще більш критично: зниження якості медичного обслуговування негативно впливає на боєздатність особового складу сил оборони України.
Результат – катастрофа в суспільстві
Масштабна інвалідізація серед поранених бійців, які через неякісну медичну допомогу не можуть повернутися на службу або повноцінно реабілітуватися, загрожує створенням додаткового навантаження на систему соціального захисту. У довгостроковій перспективі це призведе до соціальної кризи, де велика частина населення потребуватиме постійної допомоги і підтримки.
Відсутність рішучих дій, щоб змінити керівництво НСЗУ і призначити компетентних фахівців з профільною освітою, загрожує погіршенням не тільки якості медичних послуг, але й загальною безпекою країни. Тому необхідні негайні кадрові зміни та повний перегляд підходів до управління медичною системою України, щоб уникнути катастрофічних наслідків для здоров'я нації і боєздатності наших захисників.
P. S. Пародоксальний факт: загалом, у 2024 році НСЗУ запланувала фінансування в межах 159 мільярдів гривень, яке перевищує минулорічний бюджет на 11,2%. Основне збільшення коштів спрямоване на послуги реабілітації, особливо для військових та постраждалих внаслідок війни, де сума фінансування виросла до 5,5 мільярдів гривень, порівняно з 3,1 мільярдами у 2023 році. Це означає, що на здоров'я військових під час війни цивільна медицина виділяє аж 3,46% – виглядає, як глузування.
